ПРАКТИЧНІ ПРИЙОМИ

STEM-урок

Сьогодні ми часто чуємо про STEM-освіту, STEM-технології, STEM-лабораторії тощо. Що ж таке STEM?        

Абревіатура STEM утворюється від слів Science (Наука), Technology (Технології), Engineering (Інженерія) та Mathematics (Математика). Легко зрозуміти, що саме ці поняття формують основу нової методики в освіті.

Незвичною для традиційної школи особливістю є те, що технології, математика та інженерія не вивчаються як окремі науки (навіть із урахуванням міжпредметних зв’язків), а сприймаються учнями як єдність наукових знань і практичних прийомів їх застосування.

Ще одна особливість у тому, що вчитель перестає бути основним джерелом знань. У центрі уроку – проблема чи практичне завдання. А діти мають самостійно знайти шляхи вирішення проблеми, застосувавши наявні знання, здійснивши експеримент і, можливо, зробивши помилки.

Що ж робити учителеві? Запропонувати необхідний інструментарій, спостерігати за ходом наукового пошуку, стимулювати до висновків, допомагати зрозуміти і усунути недоліки.

Логічно, що за таких умов на перший план виходить не володіння теорією, а вміння використовувати свої знання на практиці. І уроки стають практичними заняттями, які демонструють можливості застосування теоретичних знань у конкретних ситуаціях.

Розробляючи моделі, створюючи проекти, діти аналізують інформацію, співвідносять її з наявним досвідом і знаннями. Це формує в них упевненість у власних силах, переконаність у тому, що вони зможуть за необхідності вирішити складні проблеми.

Групова робота, що часто застосовується у такого роду проектах, привчить висловлювати власну думку, відстоювати її, співпрацювати з однокласниками, сприймати і розуміти точку зору іншої людини. Застосування STEM на уроці навчить дітей сприймати завдання, формулювати дослідницьку гіпотезу, застосовувати оригінальні способи пізнання, розвиватиме аналітичне і критичне мислення.

Як застосувати STEM у навчальному процесі?

Проводити різноманітні дослідження.

Яка довжина аркуша в зошиті? Якої довжини ручка? Як це виміряти? Вже такі завдання покажуть найменшим учням, як працювати з вимірювальними інструментами, як фіксувати, аналізувати, застосовувати інформацію, сформують уявлення про багатовимірність світу. Що для цього потрібно? Набір інструментів найпростіший – лінійка, трикутник, транспортир.

Метод Lapbook

Добірка корисних матеріалів щодо створення та використання інтерактивних саморобних книжечок під час навчання. Освітній метод особливо актуальний в умовах запровадження НУШу.

Пам'ятаєте, як у дитинстві вели щоденник для друзів? Мабуть, такий зошит був у кожного – яскравий, з безліччю різнокольорових наліпок, написи різнобарвними шрифтами… За його оформленням можна було проводити години, і заповнювався він з особливою старанністю.

В цьому різнобарвному зошиті були питання та завдання для друзів, які треба було виконати, серед них залишити подарунок та зробити сюрприз. Для цього формувалися спеціальні паперові конвертики з відповідними підписами. В них могли бути наліпки, іграшки Kinder, загини з написами – усілякі різноманітні забавки. Погодьтесь, це було надзвичайно захопливо!

Якщо для багатьох з нас це було лише забавкою, то в американських школах такі зошити широко використовують у освітньому процесі. Навчальний прийом навіть має спеціальну назву – Lapbook.

Саморобка, присвячена культурі Шотландії

Що таке Lapbook

Лепбук (з анг. lap – коліно, book – книга) – це саморобна інтерактивна папка чи зошит, в які збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми вивчення. Лепбук обов'язково має різні за розміром кишеньки, вставки, рухливі деталі, віконця, міні-книжечки тощо з цікавою інформацію щодо предмету вивчення.

Історія життя Фріди

Лепбуки можуть створюватись сумісно з педагогом, індивідуально чи групою учнів. В останньому випадку вчитель має чітко розподілити завдання між школярами.

Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до навчального процесу і проявляти творчі здібності школярів. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим!

«Марко Поло: історія відкриттів визначного мандрівника»

Навіщо потрібен Lapbook

Використання лепбуків у навчальному процесі особливо актуальне в умовах впровадження Нової української школи. Такий метод дозволяє здійснювати навчання у ігровій формі і має наступні переваги:

1.            Учень має можливість по своєму бажанню організувати інформацію з теми, що вивчається і краще зрозуміти і запам'ятати матеріал. Це особливо допомагає у навчанні дітям-візуалам.

2.            При необхідності можна повторити вивчене у будь-який зручний час. Просто відкрити лепбук і переглянути зроблену своїми ж руками книжку.

3.            Такий спосіб навчання дозволяє напрацьовувати навичку самостійного збору, відокремлення та систематизації інформації. Таке вміння особливо важливе для людей сучасного інформаційного суспільства.

4.            Якщо лепбук виконується сумісно у групі, такий метод навчання сприяє розвитку комунікаційних навичок, командної взаємодії тощо.

Лепбук, присвячений темі Стародавнього Єгипту

Як зробити Lapbook власноруч

Для цього знадобляться такі матеріали:

·                     аркуші картону (для заготовки основи);

·                     папір (білий, кольоровий, для квілінгу, розмальовки тощо);

·                     олівці, кольорові ручки, маркери для підписів та розфарбовування;

·                     ножниці (звичайні та фігурні);

·                     клей ПВА, скотч, степлер;

·                     декоративні елементи (наліпки, світлини, малюнки, пувиці тощо).

Майстер-клас створення власного лепбуку

Етапи створення саморобки:

1.            Вибір теми. Тематика лепбуку може бути як загальною, так і вузькою: присвячена певним визначним подіям, літературному твору, темі тижня тощо. На уроках географії можна зробити лепбук на тему «Епоха Великих географічних відкриттів» або присвятити окремому мандрівникові, наприклад, Марко Поло тощо.

2.            Складання плану. Перед тим, як переходити до створення проекту, треба попередньо спланувати що саме має бути у лепбуці. Адже це не просто книжка з малюнками. Її зміст повинен творчо розкривати тему.

3.            Створення макету. Аби зміст майбутнього лепбуку був чітко розкладений по полицях, в якому порядку і де саме будуть розміщені складові проекту.

4.            Підготовка складових. Чим більше складових саморобки, тим вона цікавіша. Так, для матеріалів можна заготовити спеціальні фігурні  конвертики, 3D-листівки,  пазли, кишеньки-книжечки чи гармошки, висувні чи обертаючі деталі, дверцята чи віконечка, блокнотики з чистими аркушами для приміток тощо.

5.            Поєднання основи та складових. Створити ідею – половина діла, адже кінцевий результат залежить не тільки від якості підібраного матеріалу, а й від охайності оформлення. Тому при створенні лепбуку треба докласти зусиль, щоб намалювати та приклеїти всі складові акуратно.

Як показує практика зарубіжних шкіл, лепбукінг – ефективний освітній метод, який дозволяє розвивати різносторонню творчу особистість. Адже не дарма його широко використовують в навчальних закладах Італії, Франції, США, Великої Британії тощо.

«Перевернутий клас»

Іноді вчителі відчувають, що настав час змін: робота з учнями потребує застосування нових форм і методів, дітям на уроці нецікаво – вони хочуть більше свободи і самостійності у навчанні. Що робити? Спробувати застосувати модель навчання «Перевернутий клас».

Що таке «Перевернутий клас»?

Модель навчання «Перевернутий клас» (Flipped Class) являє собою різновид змішаного навчання, головною особливістю якого є те, що домашнім завданням для учнів є робота в онлайн-середовищі: перегляд навчальних відеоматеріалів або інформаційних ресурсів для опрацювання нового навчального матеріалу або закріплення вже вивченого. Натомість у класі діти під керівництвом і за допомогою вчителя виконують практичні завдання до тієї теми, яку засвоїли вдома.

У чому особливість цієї моделі?

«Перевернутий клас» змінює роль вчителя у навчальному процесі. З головного транслятора знань вчитель перетворюється на помічника – консультанта і координатора. А це, у свою чергу, сприяє тісній співпраці з учнями на уроках. Роль учнів також змінюється. Вони більше вже не спостерігачі. Школярі самі відповідають за отримані знання, спрямовують навчальний процес, шукають практичне застосування отриманій інформації.

Які існують види «Перевернутих класів»?

У практиці закордонних педагогів зустрічаються такі:

Типовий перевернутий клас (The Standard Inverted Classroom). Учні отримують домашнє завдання, яке передбачає перегляд відеолекцій, ознайомлення з матеріалами, що стосуються теми наступного уроку, під час якого на практиці застосовують отримані теоретичні знання, а вчителі мають додатковий час для індивідуальної роботи з кожною дитиною.

Орієнтований на дискусію перевернутий клас (The Discussion-Oriented Flipped Classroom). Діти отримують завдання переглянути певні відеоролики або матеріали інтернет-ресурсів. А вчитель на уроці організовує обговорення отриманої інформації. Така форма буде корисною на уроках історії, мови або літератури.

Сфокусований на демонстрації перевернутий клас (The Demonstration-Focused Flipped Classroom). Така форма буде ефективною для тих предметів, які вимагають демонстрації матеріалів, проведення наочних дослідів. Учитель демонструє необхідну діяльність, а учні сприймають і аналізують її, а потім виконують певні дії у власному темпі – так, як їм зручно.

Псевдоперевернутий клас (The Faux-Flipped Classroom). Застосування цієї форми буде доцільним у тому випадку, якщо ви не можете бути впевнені, що ваші учні точно готуватимуться вдома. Така модель дозволяє дітям дивитися відео на уроці й після цього виконувати відповідні завдання. А вчитель може бути впевнений, що всі учні класу готові до виконання практичних завдань і, переходячи від учня до учня, надавати їм індивідуальні консультації.

Груповий перевернутий клас (The Group-Based Flipped Classroom). Ця модель спонукає учнів вчитися один в одного, пояснювати однокласникам відповіді, ефективні способи отримання інформації, проведення наукового дослідження тощо. Як її використати? Перед уроком діти мають за власним бажанням або за рекомендацією вчителя об’єднатися в групи, ознайомитися з відповідними матеріалами. А на уроці працювати разом над певною науковою проблемою.

Віртуальний перевернутий клас (The Virtual Flipped Classroom). Можна організувати роботу учнів таким чином, щоб весь процес навчання відбувався дистанційно: вчитель пропонує дітям матеріал для перегляду, видає практичні завдання, консультує онлайн, проводить тестування і виставляє підсумкові оцінки. Головне – розпочати вивчення відповідного матеріалу із самостійного опрацювання теорії, так, як це відбувається за принципами «Перевернутого класу».

«Перевернутий» вчитель (Flipping The Teacher). Не обов’язково всю роботу має виконувати вчитель – готувати або шукати відеоматеріали, формувати практичні завдання, консультувати, перевіряти роботи. Певні види робіт можуть виконати учні, а вчитель стежитиме за тим, як буде організовано процес навчання, як буде представлена інформація, і надаватиме у разі необхідності допомогу.

Як краще «перевернути» клас?

Визначити, яку модель «Перевернутого класу» найкраще застосувати, допоможуть відповіді на такі запитання:

У яких класах у вас залишаються завдання, що ви не встигаєте виконати під час уроку? Чому ви не встигаєте виконувати ці завдання?

Які поняття і теми учні найбільше прагнуть засвоїти самостійно?

Який час ви можете виділити для запровадження «перевернутого  навчання»?

Що ваші учні мають знати в результаті такого навчання.

Яку частину матеріалу школярі мають опрацювати вдома?

Що діти мають знати і вміти для того, щоб успішно засвоїти матеріал, який виноситься на «домашнє опрацювання».

Як зробити ефективним «Перевернуте навчання»?

Визначте, що учні мають вивчити, прочитати, переглянути заздалегідь (розділи підручників, статті в журналах, сторінки в інтернеті, подкасти, відеоролики, міні-лекції тощо).

Пристосуйте свою інформацію для учнів. Не обов’язково створювати нові ресурси. Можна скористатися наявними, адаптувавши їх. Попри те, що для домашнього опрацювання зазвичай пропонується відеоконтент, можна застосувати традиційні матеріали для опрацювання так, щоб їх можна було використати при «Перевернутому навчанні».

Обов’язково контролюйте, чи готуються діти до уроку, чи вони ознайомилися з матеріалами, пропонованими для опрацювання. Якщо при роботі виникнуть запитання, знайдіть можливість провести індивідуальну чи групову консультацію – у переддень уроку або ввечері в спеціально відведений час.  

Отримавши завдання для опрацювання, учні мають чітко розуміти мету своєї роботи.

Навчальне відео чи інші використовувані ресурси доповнюйте чіткими інструкціями і завданнями. Якщо такого завдання немає, запропонуйте дітям сформулювати його самостійно чи скласти декілька запитань, які стосуватимуться теми, що вивчається, або окремих фрагментів переглянутого відео.

Запропонуйте дітям скласти конспект або невеликі нотатки переглянутих матеріалів.

Відео, пропоноване для перегляду, має бути не надто довгим та інформаційно навантаженим.

Які переваги дає використання моделі «Перевернутий клас»?

Учитель отримує час для індивідуальної роботи з кожним учнем, оскільки не має потреби повідомляти новий матеріал, а може одразу зосередитися на виконанні практичних завдань.

Учень може самостійно, у необхідному темпі передивлятися матеріал, робити у разі необхідності паузу або повертатися до необхідних фрагментів.

Відеоматеріали доступні для всіх учнів – і для тих, хто був на уроці, і для тих, хто з якоїсь причини був відсутній.

Якщо є така потреба, учень може у будь-який момент звернутися до необхідних матеріалів.

Чи має ця модель недоліки?

Не існує нічого ідеального. І ця модель теж має недоліки. Проте їх небагато:

Учень не може поставити запитання вчителю безпосередньо у той момент, коли воно виникає.

Деякі діти можуть не виконувати домашнє завдання і тому повноцінно не працюватимуть на уроці.

Проте переваг все ж таки більше, ніж недоліків.

У будь-якому випадку варто спробувати застосувати цю модель. Можливо, вона переверне не тільки клас, а й своїх учнів.

Плани характеристик географічних обєктів

1. План характеристики гірської системи

1) Географічне положення (на якому материку, у якій його частині розташовані, між якими градусами широти та довготи). Положення відносно інших географічних об'єктів (річок, рівнин, морів, океанів).
2) Напрям гірської системи.
3) Протяжність довготи або широти в градусах та в кілометрах.
4) Переважаючі висоти.
5) Найбільша абсолютна висота (назва вершини, її координати, у якій частині гір знаходиться).
6) Витоки яких річок розташовані в горах.
7) Наявніть озер, льодовиків.

2. План характеристики рівнини

1) Географічне положення (на якому материку, у якій його частині розташована). Положення відносно інших географічних об'єктів (гір, річок, морів, океанів).
2) Найбільша протяжність з півночі на південь та із заходу на схід у градусах і кілометрах.
3) Абсолютна висота.
4) Які річки перетинають рівнину?
5) Визначіть за річками у яку сторону нахилена рівнина.
6) Які озера на ній знаходяться?
7) Чи є на рівнині болота, піски?

3. План характеристики річки

1) Місце знаходження ріічки( на якому материку, у якій країні (і в якій їхній частині)тече.
2) Витік (де розташований, його абсолютна висота).
3) Характер течії.
4) Притоки (праві, ліві).
5) Річкова система і басейн.
6) Гирло.
7) Господарська оцінка і використання.
8) Екологічні проблеми.

4. План опису мінералів та гірських порід

1) Назва.
2) З яких мінералів складаються.
3) Колір.
4) Твердість.
5) Блиск.
6) Походження.
7) Місце видобування.

5. План характеристики озера

1) Місцезнаходження (материк, його частина, країна).

2) Які форми рельєфу його оточують?
3) Форма та розміри.
4) Глибина.
5) Походження озерної улоговини.
6) Характер берегів (гористі, рівнинні).
7) Які річки впадають в озеро, які витікають з нього?
8) Солоність озера.
9) Господарське використання.
10) Екологічні проблеми.

6. План характеристики клімату

1) Чинники кліматотворення:
     а) сонячна радіація
     б) циркуляція атмосфери
     в) підстилаюча поверхня
2) Елементи клімату:
     а) температура повітря
     б) атмосферні опади
     в) зволоженість
     г) вітровий режим.
3) Сезонні особливості клімату.
4) Несприятливі (стихійні) погодно-кліматичні явища.
5) Кліматичні ресурси.
6) Кліматичне й агрокліматичне районування.
7) Зміни клімату.

7. План характеристики водоймища

1) Назва.
2) Місце знаходження.
3) Рельєф.
4) Характеристика берегів.
5) Берегова рослинність.
6) Характер течії.
7) Рослинний і тваринний світ.
8) Господарське використання.

8. План характеристики океанічної западини

1) У якому океані розташована?
2) У якій його частині?
3) У якому напрямку простягнулася?
4) На скільки кілометрів?
5) Яка її найбільша глибина?

9. План характеристики моря

1) Географічне положення (відносно екватора, полюсів, частиною якого океану є, внутрішнє чи окраїнне, береги яких материків омиває).
2) Розміри та обриси. Острови, затоки, протоки.
3) Найбільша та середні глибини.
4) Рельєф дна.
5) Температура та солоність вод.
6) Рух води (течії, припливи, відпливи).
7) Органічний світ. Природні ресурси. Господарське використання.

10. План характеристики географічного 

положення материка

1) Розміри материка.
2) Положення материка відносно:
     а) екватора
     б) початкового меридіана
     в) інших материків
     г) океанів
3) Карйні точки материка.
4) Характеристика берегової лінії материка.
5) Розташування материка відносно теплових поясів.
6) Якими течіями омивається материк.

11. План вивчення материка

1) Фізико-географічне положення.
2) Дослідження та освоєння.
3) Основні форми рельєфу. Їх розміщення, зв'язок із будовою земної кори. Корисні копалини, їх розміщення.
4) Клімат. Загальна характеристика. Кліматичні пояси і типи клімату.
5) Внутрішні води.
6) Природні зони.
7) Природні країни.
8) Населення.
9) Господарство країн, його головні напрямки. Промисловість, сільське господарство.
10) Транспорт та міжнародні зв'язки.
11) Окремі країни.

12. План характеристики клімату материка

1) В яких теплових поясах знаходиться материк.
2) Кліматичні пояси.
3) Загальні риси клімату (розподіл опадів, температури січня, липня, пануючі вітри).

13. План характеристики рельєфу материка

1) Переважаюча форма рельєфу.
2) Найбільша абсолютна висота.
3) Основні тектонічні структури і форми рельєфу, які їм вілповідають.

14. Природні зони материка

1) Які природні зони розташовані на материку, чим пояснюється наявність цих зон?
2) Особливості розташування зон. Як проводять їхні кордони (щодо паралелей, ізотерм, кордонів кліматичних поясів).
3) Для кожної зони:
     а) які типи рослинного покриву розповсюджені;
     б) якими кліматичними особливостями - температура, опади, їх розподіл протягом року 0 пояснюється переважання саме такого рослинного покриву, характерні рослини;
     в) які типи грунтів відповідають даному типу рослинності, які особливості клімату сприяють утворенню такого типу грунтів;
     г) особливості органічного світу материка, пов'язані з історією його розвитку та географічним положенням (близькість або ізольованість) стосовно інших материків;
     д) особливості тваринного світу;
     е) господарська діяльність населення;
     є) природоохоронні об'єкти.

15. План характеристики внутрішніх вод материка

1) Загальна оцінка внутрішніх вод материка.
2) Рівномірність розподілу поверхневих вод на території материка.
3) До басейнів яких океанів належать річки материка.
4) Коротка характеристика річок кожного басейну:
     а) найбільша річка;
     б) режим живлення;
     в) характер течії.
5) Найбільші озера материка.
6) Походження озерних улоговин.
7) Наявність на материку областей сучасного зледеніння.
8) Загальна характеристика підземних вод.

16. План характеристики населення і політичної карти материка

1) Особливості розміщення населення (території  з найбільшщою та найменшою густотою населення).
2) Найбільші міста.
3) Народи, які проживають на материку.
4) Расовий склад населення.
5) Основні мови.
6) Переважаючі релігії.
7) Політична карта:
     а) особливості;
     б) найбільші за площею держави;
     в) найбільш розвинуті в господарському відношенні країни.

17. Комплексна характеристика території

1) Географічне положення.
2) Рельєф. Основні форми рельєфу, їх розташування, зв'язок із будовою земної кори.
3) Клімат. Середні температури січня, липня. Середньорічна кількість опадів. Розподіл опадів за сезонами.
4) Внутрішні води. Характер течії та режим річок. Озера.
5) Грунти.
6) Рослинність.
7) Тваринний світ.
8) Діяльність людини.

18. План характеристики міста, регіону

1) Географічне положення.
2) Час утворення.
3) Чисельність населення.
4) Промислові підприємства.
5) Учбові, наукові, культурні заклади.
6) Пам'ятники історії, культури, мистецтва.
7) Місцеві періодичні видання.

19. План характеристики галузі

1) Значення галузі в господарстві.
2) Галузева структура.
3) Наявність умов для розвитку галузі.
4) Основні види продукції.
5) Найбільші центри галузі.
6) Проблеми та завдання галузі.

20. План характеристики населення

1) Кількість.
2) Показники природного руху ( народжуваність, смертність, природний приріст).
3) Вікова та статева структура.
4) Расовий, релігійний, етнічний склад.
5) Розміщення населення:
     а) міське і сільське населення;
     б) густота населення і її відмінності;
     в) міграції (внутрішні і зовнішні).
6) Рівень освіти, професійний склад, зайнятість населення.
7) Трудові ресурси.
8) Основні демографічні проблеми та демографічна політика.

21. План економіко-географічної характеристики господарства

1) Загальна характеристика господарства (оцінка рівня і темпів економічного і соціального розвитку, місце у світовому господарстві, галузі спеціалізації і їх обгрунтування).
2) Промисловість:
     а) загальна характеристика галузевої структури;
     б) чинники розміщення;
     в) географія галузей;
     г) основні показники виробництва;
     д) проблеми й перспективи розвитку.
3) Сільське господарство:
     а) роль галузі в господарстві;
     б) природні умови для розвитку сільського господарства;
     в) загальна характеристика рослинництва;
     г) загальна характеристика тваринництва;
     д) зони сільськогосподарської спеціалізації.
4) Транспорт.
5) Невиробнича (соціальна) сфера.
6) Географія зовнішніх економічних зв'язків.

Скрайбінг

Прийом для творчої візуалізації навчального матеріалу та її види. Етапи створення власного скрайбінгу та інтернет-інструменти для підготовки їх відеоверсій.

Який спосіб запам'ятовування для Вас найбільш дієвий? Особисто ви зможете відтворити максимум з прочитаного, почутого чи записаного?

Спеціалісти стверджують, що найкраще сприймається візуальна інформація, вона швидше систематизується, а кольорові образи ліпше запам'ятовуються. Тому пропонуємо вашій увазі метод навчання із залученням яскравої візуалізації.

Що таке скрайбінг

Скрайбінг (з англійської scribe - робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутому.

«Покоління мобільного інтернету», автор проекту: Сопін Владислав, Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради

Навіщо потрібен скрайбінг

Головна мета скрайбінгу – допомогти краще опанувати зміст та запам'ятати сенс нової інформації завдяки залученню візуалізації. Головне завдання цього прийому – донести інформацію у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі.

Тому для створення яскравої картинки залучаються різноманітні типи зображень – малюнки, піктограми, символи, окремі ключові слова (написи, гасла), схеми, діаграми тощо.

Унаочнення теоретичних відомостей щодо внутрішньої будови Землі 

Головні переваги скрайбінгу:

·                     яскравість;

·                     лаконічність;

·                     інформативність;

·                     креативність представлення інформації.

В ідеалі, дивлячись на скрайб-візуалізацію, слухач повинен відтворити в пам'яті почуту розповідь хоча б у загальних рисах.

Різновиди візуалізації:

Скрайбінг – це не лише короткі мальовані відео. Практично кожен вчитель практикує унаочнення на уроках, підкріплюючи пояснення відповідними схемами чи малюнками на дошці. Тому в залежності від часу відтворення виділяють такі види скрайбінгу:

1.                Скрайбінг-фасілітація – супроподження розповіді схематичними малюнками, графіками, діаграмами тощо у реальному часі. Такий формат практикується вчителями на уроках найчастіше.

2.                Відеоскрайбінг – короткі яскраві відеопояснення з певних питань, які супроводжуються схематичними малюнками, класичним прикладом такої візуалізації є принцип викладання youtube-каналів «Научпок», «Цікава наука» тощо.

Як ваш телефон змінює вас? [AsapScience]

В залежності від форм залучення наочності виділяють такі різновиди скрайбінгу:

·                     мальований (схеми та малюнки зроблені від руки на будь-якій поверхні);

·                     аплікаційний (на фон наклеюються чи накладаються готові зображення).

·                     магнітний (зображення закріплюються на поверхні за допомогою магнітів);

·                     фланелеграфний (готові зображення чіпляються до ворсистої поверхні за допомогою липучок тощо);

·                     3D-скрайбінг (об'ємні малюнки, які створюються за допомогою 3D-ручки).

Головні етапи створення скрайбінгу:

Перш ніж приступати до створення візуалізацій, окресліть головний зміст, який ви плануєте донести до учнів. Це необхідно аби через надмірну кількість образів не втратився сенс змісту розповіді. Тому рекомендуємо здійснювати підготовку таким чином:

·  Придумати ідею. Вона повинна бути зрозумілою і актуальною.

·  Обрати спосіб візуалізації. В залежності від мети та доступних засобів оберіть, яким чином буде зображено головний зміст (малюнок, аплікація, магніти тощо).

· Підготувати сценарій. Необхідно заздалегідь продумати план розповіді та дібрати відповідне візуальне відтворення до кожного з етапів.

· Зробити заготовки. Якщо заплановане яскраве представлення у реальному часі, підготуйте відповідні заготовки для здійснення певного виду скрайбінгу (маркери чи кольорову крейду для мальованого; наліпки, аплікації, магніти, 3D-ручки для інших видів). Якщо запланований відеоскрайбінг, оберіть найбільш зручну для вас програму, в якій можна створити та змонтувати сюжетні складові у єдиний відеоряд.

·Провести скрайбінг-сесію або змонтувати відеоролик. На фінішному етапі необхідно перевірити, що образи в достатній мірі відтворюють теоретичний зміст, а пояснення вміщується в запланований час.

Створення відеоскрайбінгу с використанням сервісу PowToon 

«На Урок» рекомендує такі інструменти для створення відеоскрайбінгу:

· Power Point – програма підготовки та перегляду презентацій, що є частиною базового пакету Microsoft Office, а також онлайн. За допомогою цього інструменту можна зробити найпростішу відеоанімацію: анімації на слайді будуть яскраво доповнювати усну розповідь, що допоможе слідувати головному принципу скрайбінгу – «эфекту паралельного наслідування».

·PowToon – англомовний онлайн-сервіс з набором готових шаблонів і можливістю створення відеопрезентацій. Безкоштовні можливості сервісу дещо обмежені: за готовим шаблоном можна створити відео до 45 секунд, а без шаблону – до 5 хвилин. Готові проекти можна безпосередньо завантажувати на YouTube, але безкоштовною версією можна користуватися лише 3 дні після реєстрації.

GoAnimate – англомовний онлайн-сервіс, що дозволяє перетворити презентацію на мультиплікаційний фільм. Кожен елемент має стандартні налаштування (колір, розмір) та індивідуальні (настрій персонажа, декомпозиція фону тощо). Сервер пропонує велику колекцію дій з персонажами, у разі виникнення проблем можна користуватися підказками. Термін дії безкоштовної версії 14 днів з моменту реєстрації.

·  Sparkol VideoScribe – безкоштовна програма, яка дозволяє створювати якісні відеоскрайби. За допомогою цього інтернет-інструменту можна створити власну відеоанімацію всього за кілька хвилин. В процесі монтажу можна додавати власний тест, графічні, готові аудіо-файли чи записані з використанням мікрофону, змінювати фон та шрифти. Також можна вибирати зовнішній вид руки, яка робить малюнки.  До кожного елементу добираються індивідуальні налаштування (час відтворення, розмір, положення на екрані тощо).

·Animaker – англомовний інструмент для створення 2D та 3D анімацій, інфографіки та відеоінфографіки. Програма має широкий ряд можливостей для роботи з текстовим оформленням. Перевагою цього інтернет-ресурсу є те, що він є сервісом-хмарою, тобто працювати над своїм проектом можна з будь-якого комп'ютера з власного акаунту, а створювати анімації до 2 хвилин можна безкоштовно.

Як вирішити мовну проблему з англомовним ресурсом?

Переважна більшість інтернет-інструментів для створення відеоскрайбінгу є англомовними. Однак, якщо ваша англійська недосконала, то мовний бар'єр можна легко вирішити таким чином:      

Для автоматичного перекладу тексту web-сторінки більш зрозумілою для вас мовою використовуйте браузер Google Chrome (в правому куті адресного рядку пошуку міститься спеціальний маленький значок GR, натиснувши в ньому на Параметри, можна обрати бажану мову автоматичного перекладу).

---

Спробуйте цей прийом на уроках! Його використання сприяє якнайкращому запам'ятовуванню навчального матеріалу! Адже залучення скрайбінгу дозволяє яскраво та творчо візуалізувати будь-яку інформацію, зробивши акценти на ключових моментах.

А завдання учням по створенню власних малюнків цим методом сприяє розвитку креативності та системного мислення.